Батьківський порадник    

            

Прислів я про батьків

Шануй батька й неньку,буде тобі скрізь гладенько.

Нема того краму,щоб купити маму.

Матері не купиш,не заслужиш.

Добрі діти-батькам вінець,а злі діти-батькам кінець.

Добре й неньці,коли дитина в славі.

Мати однією рукою бє,а другою гладить.

Який кущ,така й калина,яка мати,така й дитина.

Яка хата,такий і тин,який батько,такий і син.

На сонці добре сидіти,а коло мами добре жити.

Пам’ятка для батьків

Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти

 Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності

Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою

Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини

Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною

 Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе

Якщо дитина живе в розумінні й доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі

                Поради батькам

Спілкуючись з дітьми, необхідно частіше нагадувати собі:

1.  Перед нами діти.

2.   Вони поводять себе як діти.

3  . Буває, що їхня поведінка діє нам на нерви.

4.   Якщо ми виконуємо свої батьківські обов’язки i любимо дітей, незважаючи на їx витівки, вони, подорослішавши, виправляються.

5.  Якщо вони повинні догодити мені, щоб заслужити любов, якщо моя любов умовна, діти її не відчують. Тоді вони гублять впевненість у собі й не здатні правильно оцінювати власні вчинки, а значить, не можуть контролювати їx, поводитись більш зріло.

6.  Якщо перш, ніж заслужити любов, вони повинні стати такими, якими ми хочемо їx бачити, вони стануть невпевненими у собі: «скільки не намагайся – вимоги надто високі». А в результаті – невпевненість, тривожність, занижена самооцінка та озлобленість.

7.  Якщо ми любимо їx, не дивлячись ні на що, вони завжди зможуть контролювати свою поведінку й не піддаватися тривозі.

Найголовніше – ЛЮБИТИ!

       Шляхи  до серця дитини

     Іноді діти розмовляють мовою, яку нам, дорослим, важко зрозуміти. Це може бути їм лише зрозумілий сленг, але i нас – дорослих – також не завжди розуміють діти, тому що, розмовляючи з ними, ми не завжди можемо висловити свої думки. Але ще гipше, коли ми не завжди можемо виразити дитині свої почуття i любов на зрозумілій їй мові.

Чи вмієте ви говорити на мові любові?

Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по-своєму. I якщо батьки знають цю «мову», дитина краще зрозуміє їx.

Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов – це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю i щедрою людиною.

Основне батьківське завдання – виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне – будувати виховання на любові.

Впевненість у любові оточуючих.
Коли дитина впевнена у любові оточуючих, вона стає більш слухняною, допитливою. 3 цієї впевненості малюк бере сили, щоб протистояти труднощам, з якими зустрічається. Ця впевненість для нього – як бензобак для автомобіля! Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце. Як цього досягти? Звичайно, любов’ю. Проявляти саме той спосіб прояву любові, який є найбільш зрозумілим для дитини, знайти для неї індивідуальний, особливий шлях вираження почуттів.

5 способів (основних), якими дітям     виражають любов:

         1) дотик;

         2) слова заохочення;

         3) час;

         4) подарунки;

         5) допомога.

Дотик - один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обнімали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо.

 Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так i для дівчаток. Тому, коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто тому, що слова втратять усю силу i сенс. Пам’ятайте, що кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно i м’яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від дитини i частіше просити її: «Ти не міг би…», «Може зробиш…», «Мені було б приємно, коли ти…». Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам’ятайте, що постійна критика шкодить їй; бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові Кожного дня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

Ці чарівні слова допоможуть вашій дитині почуватися                            щасливою                             

1.Ти зараз на правильному шляху!

2.Пречудово! У тебе все вийшло.

3.Правильно! Це добре! Супер!

4.Я  пишаюся тим, що ти працював.

5.Ти зробив це дуже добре. Гарна робота!

6.Це значно краще.

7.Я щаслива бачити цю роботу.

8.Ти робиш гарну роботу.

9.Ти близький до істини.

10.Мої вітання! Це те, що потрібно.

11.Я знала що ти можеш це зробити.

12.Зараз ти це зрозумів. Нарешті!

13.Ти швидко вчишся.

14.Працюючи так само, ти досягнеш багато чого.

15.Я не зуміла б зробити краще.

Нетрадиційні форми роботи  батьківської громадськості

 “Дерево родоводу” – зустрічі представників різних поколінь, роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки;

“У сімейному колі” – анкетування батьків, індивідуальна робота,допомога родинам через консультації, практичні поради, зустрічі з лікарями, психологами, юристами;

“Родинний міст” – зустрічі з батьками та обговорення проблеми виховання дітей

“Народна світлиця ” – звернення до народних традицій, формування особистості школяра через природу;

“День добрих справ” – спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей;

“Вечір великої родини” – організація відпочинку, ігри, театральні виставки;

“Дискусійний клуб” – обговорення проблем виховання школярів;

“Сімейна скринька” - добірка матеріалів з досвіду родинного виховання;

“Аукціон ідей родинної педагогіки” – презентація ідей родинної педагогіки і набір показників її схвалення.

Права і обов’язки батьків

Обов’язки:

Забов’язані утримувати дітей до повноліття.

Відповідальність за виховання і навчання.

Відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти: надати умови для навчання, дбати про фізичний та психічний стан та розвиток творчих здібностей, поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, доброту, милосердя, шанобливе ставлення до родини, природи, мови, країни, національної історії, культури, цінностей,  повагу до законів, прав і свобод людини.

Права:

Обирати та бути обраними до батьківських комітетів і рад.

Звертатися до органів управління освітою, керівника школи, органів самоврядування з питаннями про  навчання, виховання.

Приймати рішення про участь дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього закладу. 

Стилі сімейного виховання

Потуральний стиль - повна, безконтрольна свобода дій, де дорослі зайняті собою і байдужі до потреб і запитів дітей, головний метод – батіг і пряник, такі діти мають славу бідлабузників і підлиз, вихваляються, не люблять праці, не здатні безкорисливо дружити, а батьки в конфліктних ситуаціях цілковито довіряють своїй дитині, таких батьків необхідно залучати до спілкування, на свята, заходи.

Змагальний стиль – вбачають в діях дитини щось видатне, заохочують активність дитини, порівнюють з іншими і дуже страждають від поразок, участь у різних гуртках, секціях, використовують методи заохочення і покарання , захищають дитину від всіх претензій з боку інших, але діти привчаються демонструвати свої досягнення, їх цікавить результат, претендуюють на лідерство, звернути увагу на формування критичного мислення, культури спілкування, слід привчати до відповідальності, умінь співчувати.

Розважливий стиль - повна свобода дій, особистий досвід прибдають власними спробами і помилками, батьки кричать, докоряють, бо вважають , що дитина сама вибирає діяльність по душі, атмосфера вдома тепла, добра, беруть участь у всіх заходах класу, діти шанобливо ставляться до старших,дитина усвідомлює свої помилки, ростуть допитливими, активними, вільно спілкуються з дорослими, протестують проти авторитарного стилю, необхідно інформувати про труднощі, стимулювати інтерес. 

Десять «золотих правил» виховання щасливих дітей,

або Поради американського психолога доктора Віктора Клайна

Правило1. Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше їх засвоїти набагато важче.

Правило 2. Формуйте самоповагу. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. І ще: у кожної дитини має бути хороший друг. Батьки спрямовують цю дружбу і зміцнюють її.

Правило 3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків ( дає відчуття захищеності); приязне ставлення до навколишніх ( не лише до близьких та рідних); зовнішня привабливість ( одяг, манери); можливість спостерігати правильне спілкування ( поведінка батьків, учителів, ровесників); висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; середній ( як мінімум) запас слів; вміння підтримувати розмову.

 Правило 4. Пильнуйте, щоб дитина не стала теле або комп’ютереманом. Бо ці види діяльності гальмують в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже з часом у дитини можуть виникнути проблеми у спілкуванні.