Формування громадянської позиції молодшого школяра через впровадження інноваційних форм навчання та виховання

Анотація. В цій статті розкрито основні завдання формування громадянської компетентності  молодших школярів,  показано вплив різноманітних форм навчання та  виховання на формування патріотизму учнів, наголошено на важливості створення умов для радості творчої праці в колективі, визначено  місце проектної діяльності у становлені молодших школярів, з’ясовано  їх роль для розкриття творчої особистості, наведено приклади  виховних заходів, міні-проектів для розвитку самосвідомості учнів.

«Патріотичне виховання- це сфера духовного життя, яке проникає в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується. Патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів, як єдність думки і діла дуже складно пов'язаний з освіченістю, етичною, естетичною, емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею»,- так говорив видатний педагог В.О.Сухомлинський.  Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою. Тому кожного педагога глибоко цікавить питання виховання громадян нової незалежної нації, яка, створивши власну державу, бачила б у ній потужній засіб забезпечення соціальної свободи, миру, злагоди й незалежності. Успіх виховних впливів із метою формування громадянської компетентності молодших школярів залежить  від умілого використання традиційних та інтерактивних методів навчання і виховання. Тому вважаю, що основними завданнями формування громадянської компетентності є: -    виховання в учнів патріотичних почуттів, формування національної самосвідомості, любові до рідної землі , свого народу; -    прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну, виховання потреби діяти в ім’я звеличення Батьківщини, збереження самобутності її традицій; -    виховання почуття   відповідальності за свої вчинки; -    формування в молодших школярів розуміння важливої ролі української мови у відродженні України: усвідомлення того, що лише завдяки їй можна пізнати традиції, звичаї, психологію, національний дух українців; -    розвиток почуття відповідальності за природу як національну загальнолюдську цінність, основу життя на землі; -    розвиток кожного громадянина, як невід’ємної частини України, патріота, який здатний берегти та захищати рідну землю.