Живий у пам'яті народу

Виховний захід до 200-річчя 

 Тараса Григоровича Шевченка  

для учнів 3 класів

Мета: ознайомити з життєписом великого сина українського народу Т.Г. Шевченка. Вчити дітей добирати необхідний матеріал з літератури. Працювати над розвитком їх активного мовлення – виробляти в учнів уміння зв’язно висловлювати свої думки. Розвивати їх акторські здібності в декламуванні віршів. Продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова. Виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив поет.

Оформлення: Святково прибрана світлиця. Портрет Тараса Шевченка, рушники серветки. Фотовиставка про життя і творчість Кобзаря. Виставка його творів ілюстрації. Хлопчики і дівчата у вишитих сорочках і блузках.

 Шевченкове слово в віках не старіє...

Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.

На стенді вислів: «І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь…»

(Звучить запис пісні на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий»)

  Чий портрет у кожній хаті –
І у бідній, і в багатій –
Прикрашений рушниками,
Вишитими руками мами?
(Портрет Шевченка)

Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Ми нарвем квіточок
Й за нашим звичаєм
Сплетемо віночок,
Портрет заквітчаєм.

Тоді заспіваєм
На повнії груди,
Нехай люди знають,
Що Шевченка любим

Учень:Всі його ми батьком звемо—

Так від роду і до родуень:

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Учень:І тому в «сім’ї великій”

У цвіту садів прекрасних

Буде жити він вовіки

Як безсмертний наш сучасник.

                                                 М. Рильський

Вчитель: Шевченко – народний поет не тільки тому, що він виріс на грунті нашої пісні, нашої думи ,яка за його пророчим висловом, «не вмре,не загине»,а й тому що і його поезії, і його життєва доля, і його громадянський подвиг міцно і назавжди ввійшли в народну свідомість.Шевченко-живий у народній творчості,в якій образ великого генія,правдолюбця і борця виріс нині на весь неосяжний свій зріст.

                                                 М.Рильський

3.Інсценізація.

Учень: «Над Кобзарем» В.Скомаровський

Учениця (сидить на застелиній лавці і в руках «Кобзар»)

«Садок вишневий коло хати»

4.Читання поезій Шевченка учнями.

«Вітер з гаєм розмовляє…»

«Тече вода із-за гаю…»

«Встала весна…»

«Світає…»

«Зоре моя вечірняя…»

«Сонце гріє,вітер віє…»

«Вранці…»

«Защебетав жайворонок…»

Пісня «Щебетала пташечка…»

«Село!І серце одпочине…»

«І досі сниться…»

«Ну що б,здавалося,слова…»

«Не цурайся того слова…»

«Реве та стогне Дніпр широкий…»

Вчитель:Народ так шанує Кобзаря, що передає з вуст в уста історії, які трапилися з ним насправді. Ось послухайте.

1.Бувальщина «Про гріхи».До всього уважно прислухався і пильно приглядався Шевченко,як був серед простого люду.Якось почув він що старенька бабуся комусь зауважила:-Гріх людині на свою долю нарікати!Підійшов ближче Тарас Григорович і пояснив бабусі:-А ще більший гріх про свою тяжку долю мовчати!

2.Бувальщина «Людина - не свиня».У якогось пана на балу був і Шевченко.Останньому після довгої дороги дуже хотілося їсти.Побачивши на столах печене і варене,Тарас Григорович сів і почав їсти.Не втримався пан і запитав поета:

-Чим відрізняється людина від свині?

-Людина їсть,коли хоче,а свиня – коли дадуть,-відказав господарю Шевченко.

3.З народних переказів. Сидів якось Шевченко над самісіньким Дніпром та думав глибоку думку.Аж тут ідуть пан з панею.Підійшов пан до Шевченка,подивився на нього поверх окулярів та й каже:

-А що б я думав одинокий? Живи та хліб їж.Ні якісіньких тобі клопотів,не те що в мене.За тим багатством і в гору ніколи глянути.Подивись,у тебе уже голова посивила,та й лиса стала.А я он скільки маю кріпаків,за всіх думаю,а голова чорна та кучерява.

Шевченко йому на це одрізав:

-Ото ж правду говорять що дурні голови не лисіють,не сивіють.А що вам ,пане, ніколи в гору глянути-то це правда,свиня теж у гору не дивиться.

4. «Півпальця здачі».Розповідають ,що ,перебуваючи в Яготині у Рєпніних,Тарас Григорович користувався загальною увагою як відомий уже на той час український поет.Однак панок що був тут у гостях все ставився з погордою до недавнього кріпака.Знайомлячись із ним подав йому мізинець.Шевченко весело промовив:

-Ой,та навіщо мені так багато?Нате вам півпальця здачі і простяг панові дулю.

5.З народних переказів. «Портрет знаменитого пана» Коли Тарас Григорович жив у Києві,то там він малював картини,він був відомий художник.От зайшов до нього один великий пан і просить ,щоб Шевченко намалював його.Балакаючи з ним Тарас Григорович швидко накидав олівцем портрет.Пан і питає:

-Скільки буде коштувати?

-150 карбованців,-відповів Тарас.Пан йому:

-Що ж це так дорого?

-Дорого?-каже Тарас Григорович.

-Тоді буде 300.-Пан розсердився і пішов.А Тарас Григорович домалював на портреті ослині вуха,поніс у магазин,виставив у вітрину і сказав продавцеві щоб продав портрет за 500 карбованців.От іде той пан вулицею,дивиться на вітрині його портрет та ще й з ослиними вухами.Забігає до крамниці,а там інший покупець стоїть і питає:

-Скільки коштує осел що на вітрині?

-500 карбованців,-відповідає продавець.Пан наввипередки підбіг і швидко купив портрет за 500 карбованців,а інший покупець каже:

-Жаль,гарний осел,та не мені дістався.

Вчитель: А скільки прислів’їв складено про співця краси рідного краю та краси  душіукраїнського народу!

Прислів’я

1.Шевченко для людей - це безсмертний Прометей.

2.Шевченкове слово в віках не старіє.

3.Сяє геній Кобзаря, мов у темряві зоря.

4.Шевченкові думки переживуть віки.

5.Нове життя будуємо - Кобзаря голос чуємо.

6.Шевченкові пісні - наша сила.

7.Шевченко і Прометей – дорогі для людей.

8.Хто з Шевченком знається,той розуму набирається.

9.Шевченко Тарас-наче сонце для нас.

10.Шанує Шевченка Україна,як мати рідного сина.

11.Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.

12.Шевченко в серцях наших буде, поки на небі сонце,  а на землі житимуть люди.

Невідоме про Шевченка

- Шевченко намалював  перше українське графіті. Маючи талант і бажання малювати, Тарас Грушевський, як його називали другие діти в Моринцях, пообмальовував всі будинки,  забори і двері в селі. Правда, замість балончика з фарбою  у поета булла крейда і вугілля. 

- Т.Г.Шевченко був тричі нагороджений срібними медалями під час 7-річного навчання у Петербурзькій Академії мистецтв. За своє 47-річне життя він створив близько 150 малярських і графічних портретів і велику кількість пейзажів

-  Коли Шевченка заарештували, на ньому був фрак, а він сам був чисто виголений і мав вигляд, ніби збирається на свято.

-      Коли Шевченка переводили в Новопетровськ, в дорозі він опирався на вербову палицю. Пізніше встромив її в землю на солдатському городі і з неї виросло перше дерево у Новопетровську. Пізніше він з ініціативи коменданта форту Ускова вибрав місце для саду і зробив його план, а восени 1853 року його засадили. У 1857 році форт Новопетровський перетворено на місто Олександрівське. Сад став міським і звався весь час садом Шевченка.

- Відомий музикознавець Дмитро Ревуцький (брат композитора Левка Ревуцького) згадував:
"Коли мені довелося в 1902 році бути в селі Качанівці в розкішній садибі В. В. Тарновського, старий садівник Тарновського Андрій Микитович Кот привів мене до столітнього дуба на значній відстані від панського палацу і сказав: «Отут під дубом мій батько та інші кріпаки ще старого Григорія Степановича Тарновського сходилися ночами слухати, як Тарас Григорович Шевченко співав їм пісні. Він співає було, а люди плачуть. Тому цей дуб і зветься Шевченковим».

    Сюди, під захист старого велетня лісів, тікає вечорами від панської компанії поет-революціонер. Це для них, своїх друзів та улюбленців, приїздить він, власне, в Качанівку. Він не міг жити, щоб не співати. Він співав, ховаючись від дячка Богорського, співав у панському передпокої, порушуючи наказ свого пана, співав, коли його заарештовували, коли вели його до фортеці, співав і в самій фортеці.

Частівки

1. Пролунав Тарасів голос

Та й по всьому світу:

-Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте!

2. Хвала й слава Кобзареві

Од роду й до роду,

Що сміливо кликав люд

Битись за свободу.

3. Цар боявся слів Тараса,

Рішив закувати

І в степи поета дальні

Він велів заслати.

4. Ясно сонечко нам світить,

Пломеніє, наче жар.

Кожна хата у нас має

Гарну книжечку  «Кобзар».

5. Колись бився Дніпр широкий

Об пороги й кручі.

А тепер шумить піснями

Дніпрельстан могучий.

6. Гарні села на Вкраїні,

В зелені купаються.

Внуки славні Кобзареві

У труді змагаються.

Вчитель: Шевченко нині зростає в міру зростання громадянської самосвідомості народів, в міру духовного зростання нас самих. Ростуть пам’ятники йому на  європейському й азіатському континентах, у Канаді й Америці. Сьогодні Тарас Шевченко  є  одним із письменників,якому більше всіх на світі присвячено памятників. По всій земній кулі установлено 1100 монументів Шевченка..Шевченко стає щораз більш зрозумілий нам. Він стане ще ближчим для майбутніх поколінь як гордість громадська совість народу.

Не вмре повік твоє св’яте ім’ я!

Йому, як сонцю,  вічно пломеніти…