Формування громадянської позиції молодшого школяра через впровадження інноваційних форм навчання та виховання

Анотація. В цій статті розкрито основні завдання формування громадянської компетентності  молодших школярів,  показано вплив різноманітних форм навчання та  виховання на формування патріотизму учнів, наголошено на важливості створення умов для радості творчої праці в колективі, визначено  місце проектної діяльності у становлені молодших школярів, з’ясовано  їх роль для розкриття творчої особистості, наведено приклади  виховних заходів, міні-проектів для розвитку самосвідомості учнів.

«Патріотичне виховання- це сфера духовного життя, яке проникає в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується. Патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів, як єдність думки і діла дуже складно пов'язаний з освіченістю, етичною, естетичною, емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею»,- так говорив видатний педагог В.О.Сухомлинський.  Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою. Тому кожного педагога глибоко цікавить питання виховання громадян нової незалежної нації, яка, створивши власну державу, бачила б у ній потужній засіб забезпечення соціальної свободи, миру, злагоди й незалежності. Успіх виховних впливів із метою формування громадянської компетентності молодших школярів залежить  від умілого використання традиційних та інтерактивних методів навчання і виховання. Тому вважаю, що основними завданнями формування громадянської компетентності є: -    виховання в учнів патріотичних почуттів, формування національної самосвідомості, любові до рідної землі , свого народу; -    прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну, виховання потреби діяти в ім’я звеличення Батьківщини, збереження самобутності її традицій; -    виховання почуття   відповідальності за свої вчинки; -    формування в молодших школярів розуміння важливої ролі української мови у відродженні України: усвідомлення того, що лише завдяки їй можна пізнати традиції, звичаї, психологію, національний дух українців; -    розвиток почуття відповідальності за природу як національну загальнолюдську цінність, основу життя на землі; -    розвиток кожного громадянина, як невід’ємної частини України, патріота, який здатний берегти та захищати рідну землю.      З перших днів перебування дитини в школі ставиться мета – вироблення в кожного учня відданості загальнолюдським моральним цінностям, успадкування духовних надбань і культури свого народу, виховання в нього громадянського світогляду, патріотизму. Важливим є створення атмосфери доброзичливості, інтелектуального пошуку, оптимальних умов для того, щоб кожен учень щоденно відчував радість спілкування з учителем та однолітками, щоб відкрити перед кожним вихованцем усі джерела, якими живиться почуття любові до Батьківщини. Це й природа рідного краю, мати з батьком і рідне слово, і рідне місто, і славне минуле вітчизни, її героїчна історія та тривожне і героїчне сьогодення.         Високий рівень пізнавальної активності, самостійності  учнів, бажання отримувати знання за межами програми, здатність находити потрібну інформацію, робити елементарну систематизацію матеріалу, уміння розуміти простий науковий текст, здатність зв’язно викладати свої думки, використовувати докази забезпечила творча робота учнів над проектами .     Робота над проектами урізноманітнює методи, прийоми та засоби навчання. Впровадження проектної технології спрямоване на стимулювання інтересу учнів до пошуку інформації, розвиток дитини через розв’язання проблем і застосування здобутих знань у конкретній ситуації.                                                            Доцільно дотримуватися порядку  та системи у роботі з реалізації проекту:                                                                                     1. Проблема.                                                                            2.Планування.                                                                                             3. Пошук інформації  та її систематизація: а) корисна інформація                                                                б) опрацювання додаткової літератури  в) обробка інформації                                                  4.Продукт,створений у процесі вирішення проблеми: альбоми, вірші, розповідь, пам’ятки, заклики, папки, загадки, ігри…                      5.Презентація: портфоліо, гра, плакат, розповідь , свято…              Учні беруть активну участь у реалізації   проектів:  «Моя сім’я», «Державні та народні символи», «Київські князі», «Визначні особистості краю», «Люблю і бережу природу», «Українська оселя», «Мова калинова», «Козацькому  роду нема переводу», «Здоровим бути – це завжди модно».       Патріотизм ґрунтується не на порожньому місці, а на вікових традиціях і надбаннях нашої країни. Саме робота над проектами «Родинами багата Україна», «Родинний віночок», «Квіти України», «Україна -  це Європа», «З бабусиної скрині», «Скарби України»  дозволяють максимально залучити батьків та  родину до участі в шкільному житті. Адже відомо, що тільки у тісній співпраці сім’ї та школи, міцній підтримці батьківського плеча, щирій бабусиній настанові може реалізуватися дитина.      У кожного  учня класу створено портфоліо, де зберігається родовідне дерево, дерево професій своєї родини, значущі для дитини світлини, учнівські творчі наробки - «Улюблені пісні моєї бабусі Цікаво та змістовно відбуваються у класі народознавчі свята, свята Здоров”я, дружби: «Рідне слово – ти часточка душі», «Бабусю рідна, я тебе люблю», «Свято хліба», «Ми – українська сім’я», «Естафета поколінь», «Планета друзів», «Абетку харчування знаємо- здоров”я зберігаємо». Саме вони дають змогу ближче познайомитися із традиціями українського народу, з її історичним минулим, доторкнутись до чарівних глибин  культурної спадщини, обмінятися духовними  надбаннями кожної сім’ї, родини, знайти нових друзів для спілкування, проведення дозвілля і реалізації спільних інтересів.       Надзвичайно цікавими є майстер-класи з виготовлення ляльок - мотанок, ляльок із соломи, ниток, бісеру, розпис писанок, дощечок, виготовлення вузликового батіку своїми руками.   Дуже важливим є виготовлення патріотичних листівок, голубів Миру для воїнів- учасників АТО. Така  робота приносить не тільки естетичну насолоду , але й формує в учнів культуру  трудових дій.     Свято народної гри дозволяє поринути в минуле батьків та дідів. Адже на цьому святі сім’ї презентують ігри, хороводи, веснянки, що передаються з покоління  в покоління в родині .Щороку учні відвідують місцевий музей художника М.Ф.Жидельова, музей народного умільця Г.Г.Пилипишина, що допомагає дітям доторкнутись до прекрасного дкшею. Не може бути патріотом та людина, яка недбало відноситься до розвитку своєї особистості, до свого здоров’я, тому у класі ведеться робота з проблеми «Формування здоров’язберігаючих компетентностей  дітей молодшого шкільного віку».  Пальчикова гімнастика, кольоротерапія, ,релаксаційні хвилинки руханки  – це звичні елементи шкільного життя. «Від екології душі- до екології довкілля» - саме таке гасло є провідним у формуванні цивілізованого господаря. Людська спільнота може жити і розвиватися тільки у доброті, взаємоповазі, високій екологічній культурі людини і гармонії її відносин з природою. Разом з батьками школярі вирощують і насаджують породи рідкісних дерев і кущів, проводять зустрічі птахів. Адже спілкування з природою не тільки дає можливість зробити щось корисне, але й  стати добрішим до оточуючих, до всього світу.     В основу   формування громадянської позиції та  виховання патріотичних почуттів покладено досвід українського народу, його історико-культурні традиції, духовність. Все це спрямовано на поглиблення знань учнів про Україну, про свій рідний край, розуміння своєї причетності до всіх подій, що відбуваються в державі, формування глибокої переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, глибокої поваги до батьків, до природи, до землі - годувальниці. Враховуючи вимоги до розвитку системи освіти, а саме – впровадження ефективних  інновацій у традиційну класно-урочну систему – завдання виховання патріотизму молодших школярів, на мою думку, найкраще реалізувати через метод проектів з використанням краєзнавчих матеріалів. Це передусім пов’язано з тим, що цей метод будується на засадах гуманістичної та дитиноцентристської педагогіки, де у центрі навчально-виховного процесу перебуває дитина з її особливостями, інтересами, потребами, поєднання пізнавальної, дослідницько, перетворювальної діяльності несказанно підвищує рівень навчальних досягнень та мотивації молодших школярів, дає змогу  цілісно реалізувати себе учням з різними здібностями.  Посмішки наших вихованців, надія на майбутнє, стійка моральна позиція, підвищене почуття патріотизму -  найбільша нагорода за  нашу працю.                                       Бібліографія 1.Бібік, Н. Уроки громадянського виховання / Н. Бібік // Початкова школа. – 2002. – № 12. – С. 31-32 ; 2003. – № 2. – С. 5-6. Бондар, Л. В. О. Сухомлинский : основні пріоритети у вихованні громадянськості // Рідна школа. – 2007. – № 9. – С. 19-22.  2. Закон України “Про загальну середню освіту” // Інформ. зб. М -ва освіти України. – 1999. – №15. – С. 6 – 31. 3. Природознавство. Практичний посібник  учня початкової школи.  /укладач Т.О.Сало , О.В.Сало- Чернігів: Країна мрій, 2013 4. Сухомлинський В.О. Народження громадянина / В.О.Сухомлинський // Вибрані твори. В 5-ти т. – Т.3. – К. : Рад. шк., 1976.