Опис досвіду

  

Формування творчої людини треба                                                              починати з весни - тобто в дитинстві,

                                                        бо дитинство  зображає   у собі весну, юність – літо, змужнілий вік –    

осінь і старість – зиму.

                                                                

Ян  Амос  Коменський

Може, маленька дитина повторює те,

що було вже зроблено, створено іншими людьми,

але якщо це діяння – плід її власних зусиль, -

вона творець; її розумова діяльність – творчість.

                                                        

В. О.Сухомлинський

Мета сучасної початкової школи – не просто давати знання, а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

Сучасне життя висуває нові пріоритети. На перший план виходить особистісний розвиток, усе ширше впроваджуються елементи особистісно зорієнтованого навчання. Саме в умовах особистісно орієнтованого навчання відбувається становлення таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, спілкуватись та нести відповідальність за наслідки власних дій.

Тому, на мою думку, розвиток творчої компетентності школярів –одне з найважливіших завдань, що стоїть перед освітянами.

Розвиток творчих, інтелектуальних здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів, вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.Тому саме творчий пошук, творче спiлкування, творча активність, творча дiяльнiсть, творче мислення  формують творчу особистiсть.

       Але розвиток творчої особистості  неможливий без педагогіки співробітництва. Педагогіка співробітництва,  демократичність  у  стосунках  з учнями забезпечать  «безпосереднє звернення  вчителя до розуму і серця вихованця». Таку співпрацю вчителя й учнів  Ш.О. Амонашвілі трактує як уміння педагога допомагати школярам долати труднощі, проводити самооцінку знань, ставити чітко сформульовані навчальні завдання,  намагання спільними зусиллями розв’язати їх, надання простору самостійній думці та судженням, творчим пошукам вихованців, що в сучасній педагогіці трактується як нові ролі педагога –наставника,  консультанта – серед  низки  інших, якими він повинен володіти. «Головна мета уроку, навчально-пізнавальних завдань у тому, щоб повернути дитину до самої себе, на розвиток власних здібностей і можливостей,  на самовиховання».                                 

                                Щодня поспішаємо зранку до школи

 Щоб двері найменшим в світ знань відчинить,

                          Щоб творчості іскру і віру у себе

                           У кожному серці зуміть запалить.

         Головне своє завдання  на педагогічній ниві  вбачаю у розкритті індивідуальності кожної дитини, тому що розумію: від того, якими будуть перші шкільні роки вихованців, залежить усе їхнє подальше навчання і майбутній життєвий шлях.

В.Сухомлинський писав, що кожна  дитина іде в школу з вогником в душі, а завдання педагога цей вогник підтримати, щоб він не погас. Тому в процесі робот из дітьми намагаюся  вирішувати такі питання: 

·        Як не погасити вогник цікавості дитини, а розпалити справжній факел?

·        Як навчити дитину вчитися?

·        Як уникнути пасивності учнів на уроках?

·        Як «свій» урок зробити «їхнім» уроком?

·        Як учительське «треба» перетворити на учнівське «хочу»?

Відповіді на ці та інші запитання знаходжу, впроваджуючи у практичну роботу інноваційні технології та ігрові прийоми, придумуючи щось своє, що дає можливість учням не відсиджувати, а проявляти себе - як особистість, партнер, команда.

Тому на кожному уроці  перед собою ставлю   такі завдання :

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

 Серед шляхів розвитку творчої компетентності, інтелектуальних здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей  необхідним є використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань : навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей учнів сприяє розв’зання творчих завдань,  що передбачають пошук, сміливе нестандартне  рішення, достойний вихід із ситуації.

На всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності використовую  такі творчі завдання:

1.Читання з передбаченням.Збір наукових відомостей щодо тварин і рослин, про які йдеться у тексті. 

2. Переказ від зміненої особи. 

4 «А що дальше?»

5. З поданих прислів’їв вибрати ті, які підходять за змістом

6.  Знаходження рядків, у яких автор висловлює своє ставлення до героя.  

7. Вибіркове читання: опис, міркування, пошук характеристики образу героя за планом (портрет, дитинство, вдача, характер). 

8. Літературні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності). 

 9. Словесні творчі завдання на добір рими, складання початку чи закінчення вірша.

10. Складання казки за малюнком.

11. Створення продовження казки, оповідання.

12. Складання чистомовок.

13. Використання анаграм, метаграм.

14. Словесне  уявлення, малювання.

15. Творчі списування текстів.

16. Вилучення зайвого.

17. Придумуваня загадок, скоромовок, фантастичних історій, небилиць.

18. Інсценізація.

Розвиток творчої компетентності можна стимулювати також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів. Бо ще Дж. Родарі сказав: "Якщо хочеш навчити думати, то насамперед навчи придумувати".

Так на уроках читання та  української мови мої вихованці виконують такі завдання на розвиток творчої компетентності:

- складають вірші на тему пір року, про тварин, рослини, родину;     

 -складають казки ,загадки, фантастичні пригоди;

-виготовляють саморобні книжечки, куди записують творчі роботи різного характеру.

         Систематично пропонуються завдання на розвиток логічного  мислення:

- продовження казки, оповідання;

- словесне малювання;

- вилучення зайвого;

- розташування за порядком дій;

-складання взаємних запитань;

- складання казок, , загадок, скоромовок;

-написання творів, описів, міркувань, роздумів;

-складання ребусів, кросвордів, головоломок;

- поширення речень.

Розвитку  творчої компетентності школярів сприяє виконання завдань з логічним навантаженням на уроках  математики. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих самих дій відвертає потяг до навчання. Тому учням поряд із стандартними завданнями  пропоню такі, які вимагають мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме такі творчі, пізнавальні, інтелектуальні завдання допомагають розвинути в учнів пізнавальні процеси – пам’ять,  уяву, логічне мислення. тренують довільну увагу, вчать порівнювати, аналізувати, узагальнювати, класифікувати. Отже:

- складання задач за малюнком, коротким записом, за числовими даними;

-  розв'язування завдань випереджаючого характеру;

- підбір учнями завдань для усного рахунку;

- складання  фігур та предметів з геометричних фігур;

- розв’язання задач  з зайвими та недостатніми даними;

- підбір учнями головоломок, цікавих задач;

- збір матеріалу про науку математику;

 - довідки з історії цифр, тощо.

На уроках «Я і Україна» учні ведуть спостереження в природі, дізнаються про рідний край, Батьківщину, природу, історію міст, сіл, річок,славетних людей.

Такі завдання сприяють розвитку творчої компетентності школярів:

-  виконували завдання-проекти «Наші менші брати», «Допоможи голодній пташині», «Відомі люди нашого краю»;

- складали пам’ ятки «Правила дружби», «Мої права», «Мої обов'язки”;

- складали  «асоціативний кущ»  на різні теми;

- збирали прислів’я, приказки,прикмети, загадки;

- знайомили друзів з цікавинками дитячих енциклопедій;

- робили дослідження «Звідки хліб на стіл прийшов?», «Де виросла сорочка?»,»Хто кого живить?»;

-писали листа міліціонерові;

-складали заклики до населення щодо збереження довкілля, тварин, чистоти повітря і води та розвішування на території міста.

       Уроки образотворчого мистецтва і трудового навчання - широке поле для вияву творчості учнів. Створювали:

-презентації власних   творчих робіт, книжечок;

-створення колажів, оформлення колективних добрих справ;

- оформлення виставки «Руками матусі (бабусі,), «Разом з татусем»;

- створювали малюнки, аплікації з тканини, обрізків ниток, полосок паперу;

- оздоблювали тарілку у вигляді розпису.

        На уроках з основ здоров'я та курсу «Абетка харчування»:

-складали  рецепти  у проекті здорового харчування «Цілющий чай», «Салат здоров'я», «Вітамінний салат», «Зимові страви», «Молочні приклади»;

-зібрали прислів’я про здоров’я;

- «асоціативні кущі»  з тем;

-дослідження моделі здоров'я;

- виробляли правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях;

- виготовили пам'ятки  «Мій  шлях до здоров'я»;

-складали  правила  здорового способу життя;

-виступали перед першокласниками з повідомленням про   здорове харчування.

Кращі роботи учні фіксують у своїх портфоліо.

      Одним із шляхів розв'язання проблеми підвищення пізнавальної активності та розвитку креативних здібностей у процесі набування знань є застосування в навчальному процесі творчих ігор і вправ, бо емоційне забарвлення останніх сприяє глибокому й міцному засвоєнню матеріалу, розвитку особистості кожного школяра.

У грі розвивається уява, утверджуються образи фантазії, виниклі ідеї, створюються продукти діяльності, які є для дитини емоційно привабливими. Учні привчаються до колективної дисципліни.

Важливість гри у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості.

Розвитку пізнавальних, творчих  здібностей сприяють розвивальні  ігри. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання:

-Гра «З яких звуків складається слово?». Основна мета цієї гри – навчити дитину вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, і визначати послідовність цих звуків.

 -Гра «Заміни звук» вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву, розумові операції аналізу і синтезу.

На уроках використовую навчальні ігри «Розумові розминки»:

-Гра «Чому так трапилось?»  (Річка вийшла з берегів і затопила навколишнє поле).

-Гра «Висновок  (Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший?)

       Розвиток творчої компетентності молодших школярів забезпечується  шляхом впровадження інноваційних технологій розвивального навчання, критичного мислення.Вони дають змогу швидко активізувати пошуково-пізнавальну активність учнів, максимально розкривають їх таланти.

Використовуючи у роботі інтерактивні методи «Займи позицію», «Прес»  організовую «ігри»: «Мікрофон», «Акваріум», «Карусель». Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

Також дуже широко і систематично використовую інсценізацію, що розвиває пам'ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність.

            Практика моєї роботи показала, що усвідомлення  ситуації успіху самим учнем, розуміння її значущості виникає тільки після здолання дитиною своєї боязкості, невміння, незнання.  Кожна дитина має до чогось певні здібності. Моє завдання — відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх .

        Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді: міцна пам'ять, гостре око, хороший смак, образне мислення.

         Наведу деякі прийоми створення «ситуації успіху»:
«Радість класу» — емоційний відгук навколишніх на успіх учня класу, констатація будь-якого, навіть незначного позитивного результату діяльності, навіювання у дитини віри в себе.

«Лінія горизонту» — перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на більш складному рівні, наче «відсуваючи» лінію горизонту.

«Авансування» — вчитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.

         Коли дитина приходить до школи, відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую елементи технології  критичного мислення:

- «Крісло автора»

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

- «Опиши (намалюй) навпаки»

Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

-  Під час роботи з дітьми керую процесом творчості, спрямовуючи його на активізацію творчої думки. Тому використовую метод мозкового штурму.

Метод мозкового штурму використовую тоді, коли діти не мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок. (Магічний трикутник, квадрат. Площа. Вимірювання площі)

- Для розвитку творчих здібностей учнів використовую також стратегію комбінаторних дій ( таблиці – тренажери, гра «Утвори слово» (рис – сир))

Також використовую такі  інтерактивні стратегії:

 «Крісло автора», Метод «Мозковий штурм», «Сенкан», «Кубування», «Дискусія»  (за – проти), «Читання з передбаченням», «Метод «Прес»…

        Для  втілення своєї мети пропоную дітям роботу в групі, в парі, застосовую індивідуалізацію та диференціацію  навчання.  Тут учні вчаться співпрацювати, розподіляти роботу, допомагати слабшому, складати колективну думку, розвивають вміння висловлюватися, толерантно відстоювати свою позицію. Використовую пам'ятки: «Правила роботи в групі», «Правила дружної роботи», «Правила продуктивної праці», «Правила презентації». Завдання для групової роботи: ігри, рольові ігри, драматизація, проекти,  «Азбука», інтерв'ю, пресс-конференції, «Слово-речення-питання- відповідь», «Рекламна пауза».

       В кабінеті створено сприятливі комфортні  умови для навчання та творчості учнів:

-затишок, освітлення , тепло, обладнання;

-створено папки з матеріалами до різних предметів, уроків;

-зібрано додаткову літературу, довідники, збірники;

-виготовлено роздатковий матеріал для  групової, парної та індивідуальної роботи.

У роботі з дітьми надзвичайно важливо вдале використання унаочнення. Мною дібрано і систематизовано:

   - Складові таблиці  , зразки каліграфічного письма,  слова спілкування, таблиці для розширення кута зору для учнів  початкових  класів з метою удосконалення навичок читання, письма та розвитку мовлення.

    -Віршований матеріал до організації уроків та видів роботи.

    -Опорні схеми з математики та мови.

    -Підібрано види вправ для розвитку творчих здібностей учнів засобами критичного мислення.

    -Виготовлено таблиці  народних прислів,їв про значення здоров’я.

    -«Чарівні слова», що допоможуть дитині почуватися щасливою ( для використання у навчавчально-виховній роботі та роботі з батьками).

    -«Гімнастику» для пальчиків та вправи для пальців і кисті.

     -Опори для розвитку комунікативних навичок («Розкажи про себе» :-Мене цікавить…, -Я люблю читати…, -У мене добре виходить…, -Я хочу бути схожим на…, - Я думаю…. – Я  вважаю…, - Мені  здається…, - На мою думку…)

    -Скринька «чарівних» звукових кубиків .

     -Для зворотнього зв’язку – паншети, звукові фішки, моделі слів, сигнали.

Робота над розвитком пізнавальних, творчих. інтелектуальних здібностей підвищує продуктивність праці учнів. Вони цікавляться, що буде завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки.

Творчі, пізнавальні, інтелектуальні здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожну задачу, у тому числі і творчого характеру.

Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої, інтелектуальної особистості.

Тому залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість.

         Основним принципом роботи над розвитком творчої компнтентності молодших школярів є використання сучасних досягнень вікової психології, інноваційних технологій навчання для успішного розвитку пізнавальних, інтелектуальних, творчих, фізичних здібностей школярів початкової школи за умови збереження та підвищення резервів їх фізичного, психічного та соціокультурного здоров'я.

Отож, перш за все керуюся п'ятьма основними заповідями:  любити, вірити, знати, поважати та розуміти дитину як основний об'єкт і суб'єкт навчальної діяльності.

Люби дитину! Любов до дітей - серцевина педагогічної моральності, основа культури вчителя.

Вір у дитину! Без віри в дитину, без довіри до неї вся педагогічна мудрість, усі методи і прийоми навчання і виховання руйнуються, як будиночки з піску.

Знай дитину! Без знання дитини немає навчання, немає виховання, немає справжнього педагога і педагогічного колективу. Якомога глибше знати духовний світ кожної дитини - перше і найважливіше завдання педагога.

Поважай дитину! Не вважай себе спроможним вирішувати ті питання, які належить вирішити юній особистості.

Розумій дитину! Вмій поставити себе на її місце, побачити світ її очима, зрозуміти, чим дитина живе, до чого прагне.  

          Користуюся правилами для  „Створення ситуації успіху”:

1. Не бійтеся ставити хороші оцінки, якщо спостерігаєте хоча б мінімальний успіх учня. Адже не відчувши, що таке "відмінно", учень не буде до нього прагнути.

2. На уроках надавайте дитині можливість почувати себе особистістю піднімайте не тільки самооцінку, але й самовпевненість у хорошому розумінні цього поняття. Називайте дитину на ім'я, створюйте ситуації успіху і довіри.

3. Кількість і різноманітність позитивних, у тому числі й спеціально створюваних педагогом, ситуацій і обставин визначають можливість підтримання інтересу до навчальної діяльності і досягнення успіху.

4. Створюйте якомога більше епізодів, випадків, ситуацій, в яких учень може взяти участь - у нього буде більше можливостей знайти себе.

5. Нормою педагогічної діяльності повинно стати ставлення до дитини, як до рівного, що виключає право педагога на грубість, різкість, зневажливий тон.

6. Ви повинні бути цікавими як особистість - непередбачувана, загадкова, особлива.

Пам’ятаю про мотиви учіння молодших школярів:

-         бажання заслужити похвалу вчителя;

-         звичка виконувати вимоги дорослих;

-         пізнавальний інтерес;

-         честолюбство;

-         прагнення утвердитися в класі;

-         бажання порадувати батьків;

-         бажання одержувати високі бали;

-         прагнення заробити винагороду.

Аналiзуючи свою роботу над пошуком вiдповiдi на запитання щодо розвитку творчої компетентностi учнiв, можу сміливо дати поради молодим вчителям «З чого починається ефективний урок»:

          • На помилках вчаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу. Діти не повинні боятися припуститися помилки.

• Давайте дітям максимально виявити свою ініціативу. Вчіть учнів самостійно думати і працювати.

• Творче ставлення до роботи й навчання — запорука ефективного уроку.

• Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не давайте учням зневіритись у своїх силах.

• Якщо ваш голос виказує роздратування, розчарування та зневіру, діти запам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.

• Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважайте на це.

• Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а на думки.

• Добрій пам’яті передує пильна увага.

• Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя.

• Чогось навчитися можна тільки практикою.

• Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так економніше та ефективніше.

• Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає мислення.

• Якщо дитина дивується — вона починає мислити. Нові ідеї —- продукт творчої уяви.

• Зацікавленість — найдужча мотивація до навчання.

• Учіть дітей робити нотатки.

• Запам’ятовування матеріалу часто-густо залежить від його викладу. Про рівень учителя можна зробити висновок із того, як він уміє висловлюватися.

• Є два основні мотиви, які формують поведінку людини: отримати винагороду й уникнути покарання. Застосовуйте ці мотиви на уроках.

• Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.

• Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.

• Учитель не повинен говорити без упину. Діти не встигають за його думками.

• Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого погляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку.

Основна мета реформування початкової мовної освіти полягає в запровадженні компетентнісного підходу до навчання дiтей, який передбачає формування в молодших школярів комунікативної компетентності.
        Сьогодні у теорії і практиці навчання  в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку зв’язного мовлення, творчих здібностей учнів. Виховання особистості мислячої, самостійної, творчої — соціальне замовлення інформаційного суспільства.  Завдяки роботi над розвитком творої компетентностi, я готую школярiв до здатностi творчо працювати з інформацією упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку і самовдосконалення. Адже уміння спілкуватися повинно стати невід’ємною рисою життя людей ХХІ століття, а «Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови», - зазначається у Державному стандарті початкової загальної освіти.

Розвиток творчих здібностей вимагає від учителя наполегливої праці і любові, адже він сіяч добра, правди, знань, творець дитячих душ. Мабуть, саме це мав на увазі І. Драч, коли у «Думі про вчителя» вустами свого героя сказав:

Нема жахливішої роботи, ніж учительська.

Нема виснажливішої роботи від учительської

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в клекоті і чаді.

Але нема щасливішої долі,

коли Людина з Твоїх рук, Учителю,

Іде у світ — на краплю світ людніє.

^{Отже, потрібно не формальне, а творче, розумне засвоєння і застосування педагогічного досвіду.}