Свято «Прощавай, Букварику!» 

Батьки та гості  у залі.
 Звучать фанфари.

Учитель з учнями ідуть через залу. Оплески.

Вчитель: — Благословенна та ясна година, коли Буквар бере до рук дитина… Яка це відповідальна мить! З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар — це перша сходинка до знань.

 Шановні  батьки і гості, дорогі діти. Сьогодні в нашу класну родину знову завітало свято. Свято Букваря, свято Прощання з Букварем.. Ще зовсім трохи і 1 клас стане спогадом. Думаю, що всім присутнім в цьому залі не віриться, що час так швидко змінив цих малюків. І в ці радісні хвилини хочеться вам побажати здоров’я, радості, терпіння, бо попереду ще довга дорога по Країні знань.

(4 учні на сцені)

1.Є червоних днів багато

На листках календаря

А між ними й наше свято-

Вшанування Букваря!

2.Не позначено це свято 
На листках календаря, 
Та святкують всі малята 
Радо свято Букваря.

3.До країни Знань стежину 
Всім показує Буквар. 
Йде за ним у цю країну 
Зацікавлений школяр. 

4.День вітання і прощання-

Свято перших букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів!

5.В путь щасливу і шипоку

Всіх виводить перший клас.

До уроку!  До уроку!

Чуєш? Дзвоник кличе нас!

(Дзвенить дзвоник. Учні

 виходять на сцену)

6.Ділі-ділі! Дінь-ділень!

Діти! Діти! Добрий день!

Дінді-дінді! Вам наказ:

Не спізнитись в 1 клас.

Вчитель: Наші діти ніколи не запізнювалтся, адже їх проводжали до школи їхні дбайливі матусі та  татусі. Про це - пісня То були – малата, а тепер  це вже зовсім інші діти!

Вчитель: До школи радо хто спішить? 
Хто старанно уроки вчить? 
Хто хоче все на світі знать, 
Уміє і читать-писать? 
Усі їх завжди пізнають. 
Скажіть-но, як цих діток звуть? 

Усі: ШКО-ЛЯ-РИ-КИ! 
Хто радує і тат, і мам? 
Хто кожну справу робить сам? 
Хто дружно й весело співа, 
Родину щастям зігріва? 
Усі їх завжди пізнають. 
Скажіть-но, як цих діток звуть? 
Усі: ШКО-ЛЯ-РИ-КИ! 

Учень. Зовсім, зовсім ще недавно 
Вересневої пори. 
Мами в школу нас за руки 
Несміливих привели. 

Вчитель: Минуло 9 місяців з того дня, як діти прийшли до школи. Більшість із них не знали букв і не вміли читати, проте зараз усі читають і добре читають! Своїм умінням діти завдячують Буквареві. Це книга, з якої починають вчитися усі. Це перша сходинка у великий світ знань. І сьогодні вона пройдена! 

1-й учень: 
А сьогодні ми вже справжні школярі, 
Справді справжні школярі, 
Бо читати і писати 
Ми навчитися змогли. 

2-й учень: 
І задачу розв’язати, 
І відняти, і додати… 
Словом, успіхів всіляких 
Ми, нарешті, досягли! 

3-й учень: 
Час настав нам відпочити, 
Посміятись, порадіти! 
Ще й розважити гостей: 
І дорослих, і дітей! 

4. Перший раз, перший клас, 
Все було в нас перший раз. 
Перша парта і дзвінок, 
Перша книжка і урок! 

5. Ми найменші школярі. 
Ми не бігали в дворі: 
Вчилися писать,читать, 
Літери в слова складать. 

6. І від дзвінка і до дзвінка 
Робота наша нелегка: 
Рахуй, пиши, а ще читай, 
Учителю відповідай. 

7. Наші любі мами й тата! 
Ми вам будем звітувати, 
Чого за рік навчились в школі, 
Щоб потішить вас доволі. 

8. Ми тепер, вже не малі, 
Ми сьогодні школярі, 
На уроках не жували, 
Не дрімали і не спали, 
Вчились ми сумлінно 
І поводились відмінно. 

9. Ми всіх гостей вітаємо 
І дуже вам радіємо, 
Бо ми всі букви знаємо, 
Бо ми читати вміємо. 

10. Ми- шкільна сім,я єдина,

Ми вчимо за складом склад.

Ма-ма, щас-тя,Бать-ків-щи-на,

Найдорожча Україна.

11І я за все це говорю:

Спасибі книзі Букварю!

12. Є книг багато - радісних, печальних, 
Товстих, тонких, барвистих, наче жар. 
Але одна – книжкам усім начальник 
І звуть її по-простому – Буквар! 

Пісня 
Учень: Ми букварика чекаєм, 
А його усе немає. 
Де ж так довго забарився? 
Може в лісі заблудився? 

Сценка 
(Дівчинка сидить за партою, з-за дверей чути нявкання). 
-Мурчику, годі нявкати! 
Я літери буду вивчати! 
(Чути кукурікання). 
Не клич мене, Петю! Облиш! 
Я вчитися буду! Ану, киш! 
(Хтось кличе дівчинку). 
Я кинула ляльку,сиджу і мовчу. 
Ой, ніколи гратись, бо літери вчу. 

Вчитель: … , а скільки ж літер ти вже вивчила? 
Дівчинка: Ой, багато! Аж тридцять три! 
Вчитель: То ж на свято їх проси! Любі літери, ласкаво просимо до нас на 
свято! (заходять літери). 
1. Нас 33, нас 33. У нас міцна сім'я . 
Складаємо слова нові. 
Всі. Від А до Я. 
2. Ми мрію любимо й книжки, Життя у нас буя. 
Вчимося в школі залюбки. 
Всі. Від А до Я. 

3. Знай рідну мову і вивчай, 
Вона твоя й моя, 
Та перш за все, абетку знай. 
Всі. Від А до Я. 
Вчитель. Де ви, друзі, всі живете? Звідкіля так дружно йдете? 
Всі: І великі і малі ми живемо в Букварі. 

(Заходить Буквар) 

Буквар: Доброго дня, мої любі малята! 
Радий зустрітись, вітаю зі святом! 
Я сьогодні не Буквар. 
Я сьогодні генерал. 
Моє військо – Алфавіт 
Хай віддасть по честі звіт! 

А, бе, ве, ге, ге, де, е – перших буков сім іде. 
«А» - з нею діти починають 
Буквар читати з ранніх літ. 
Екзамен перший свій складають. 
То ж треба знать її як слід. 
Б. 
Цілий день біля воріт 
Вчив баранчик алфавіт. 
Добре вимучив себе 
Та завчив лиш букву «Бе». 
В. 
Буква «В» така цікава: 
Стовпчик тут, дві дужки справа 
Так в алфавіті живе. 
Звеселя всіх буква «В». 
Г. 
Га-а-а та ге-е-е, 
Це, напевно, буква «Г»? 
Бо вона якраз така. 
Наче шия в гусака. 
Г. 
Буква «Г» струнка та гожа 
На хокейну ключку схожа. 
Д. 
Що за буква далі йде? 
Дивовижна буква Д! 
Д – це буква на підставці, 
Дуже добре їй на лавці. 
Е. 
Песик з плюшу не кудлатий 
Куцохвостик ліг поспати. 
Витяг лапки, ліг погріться, 
Наче буква «Е» - дивіться! 

Є, же, зе, и, і, ї, ий – це порядок їх такий. 
Є. 
Я літера чудова – «Є», 
Своє у мене місце є. 
У словах «єнот», «єдиний» 
Стояти я завжди повинна. 
Ж. 
«Жу-жу-жу, своїх діток стережу», - 
Каже жук. І стереже … 
Він і сам,як буква «Ж». 
З. 
Збоку, знизу і згори 
Схожа «Зе» на цифру три, 
Є три зуби в букви «зе» 
Ними все вона гризе. 
И. 
«И» - великої немає, 
«И» - слова не починає. 
«И» - це літера цікава! 
Зліва дивиться направо.. 
І-Ї. 
«І» без «ї» не ступить кроку, 
Поміж ними чвар нема, 
«І» до «ї» моргає оком, 
«ї» у відповідь – двома. 
Й. 
Чи то дощик ллє довкола, 
Чи лютує завірюха, 
Буква «иЙ» ніде й ніколи 
Не скидає капелюха. 
Ка, ел, ем, ен, о, пе, ер – знаємо про це тепер! 
К. 
Каченята йшли рядочком. 
Раптом гілочку знайшли. 
Із якої два листочки 
Вниз і вгору відросли. 
Качка дітям: «Ках, ках, ка» 
Придивіться: буква «К». 

Л. 
З букви «Л» для цирку 
Змайстрували гірку, 
Щоб катались звірі 
І жили у мирі. 
М. 
Дві сестрички невеличкі 
Одягли нові спіднички. 
Узялись вони за руки – 
І гулять мерщій на луки. 
Біжимо – не доженем 
Не сестричок – букву М. 
Н. 
Ось до хати перелаз. 
Хоч обходь, хоч перелазь. 
Він видніється ген-ген – 
Перелаз, як буква «Н». 
О. 
Буква «О» ти кругла й гожа, 
Ти на бублик дуже схожа, 
На кільце і на монетку. 
Легко вчити так абетку. 
П. 
Гарні хлопці-молодці. 
Закопали два стовпці. 
Третій їм допомагав - , 
Перекладинку поклав. 
Втіха нашій дітворі: 
Буква «П» вже у дворі. 
Р. 
Я крючечка розігнув, 
А колечко обминув. 
Придивляюся тепер 
Та ж у мене буква – «Р». 
Ес, те, у, еф, ха, це, че – з голови нам втече! 
С. 
Сіра гуска їсть овес 
І сичить сердито: «Ес-с-с!» 
Сіра гуско, не сварись! 
Ось ця буква «С», дивись. 

Т. 
Тук-тук-тук, ток-ток-ток, 
Вибиває молоток 
Ним ви цвяхи заб’єте. 
Схожий він на букву «Т» 
У. 
Проясніло небо хмуре 
Відійшла, ущухла буря … 
Шкода довго лютувала 
Навіть липку поламала. 
Я гіллячку вніс до хати – 
Буква У – дивіться, тату! 
Ф. 
Буква «Ф» взялася в боки – 
Одягла мерщій вінок, 
Лиш почує десь музики, 
То найперша йде в танок. 
Х. 
«Х» змайструєш за хвилинку, 
Склавши навхрест хворостинки. 
Ц. 
Два стовпці в траві лежать. 
Знизу перекладина. 
Братик мовить: «Буква Ц 
У траву покладена». 
Ч. 
Цілий день я букву «Н» 
Доганяв, як кішка мишку. 
Наштовхнулася на пень 
І зламала ліву ніжку, 
Ну, тепер не утече 
Від погоні буква «Че». 
А тепер –Ш,Щ,Ь,Ю,Я

Ш-Щ. 
Між нами братці, 
Є різниця незначна, 
Три стовпці, одна межа, 
Це і буде буква «Ш». 
А якщо праворуч хвостик – 
Це вже буде буква «Щ». 

Ь. 
Я – не шість! Я – м’який знак! 
Це повинен знати всяк. 
Я не літера нова, 
Я пом’якшую слова. 
Ю. 
Як зробити букву Ю? 
Здогадавсь Іванко: 
- Букву І та О приб’ю 
На коротку планку. 
Я. 
Ясени ледь-ледь шуміли… 
Яснооке сонце сіло… 
Яструб ящірку несе. 
Я – остання буква. Все! 

Буквар: Що ж, спасибі, школярі. 
Букви – 33 зорі – 
Всі ви знаєте, як треба. 
Може, хоче хто про себе 
Щось цікаве розказати?

(Вірші із Букваря діти  декламують хором, групами…) 

Вчитель: Любі першокласники! Ось і настав час, коли ви всі повинні сказати «До побачення!» своїй найпершій книжечці у житті – Букварику. 
Ви всі вже навчилися читати й писати. Дізналися багато цікавого. Тепер уже самостійно можете мандрувати по сторінках інших цікавих книжок. І все це завдяки Букварику. 

 1.Найперша книжечко моя, 
Тобі навіки вдячна я, 
Адже читатиму казки 
Тепер сама я залюбки! 

2.Про Буратіно й ріпку, 
Про золотую рибку. 
Про гномів, Білосніжку – 
Яку завгодно книжку! 

3. Про космос і про давнину, 
І про тварин, і про війну – 
Віднині будь-які книжки 
Сам прочитаю залюбки! 

4. Буду вчитись я, як слід, 
Виросту, побачу світ. 

Може, навіть вченим буду,
А тебе я не забуду! 

5.Добрий Букварику, Мудра книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.
Жаль розлучатись, хоча і треба-

Ми не забудем нікрли про тебе!

6. Спасибі тобі за добру науку, 
За паличку першу і першу букву. 
За перше слово і першу казку, 
За першої вчительки щиру ласку. 

7. Ми пам’ятатимемо довгі роки, 
Мудрі й повчальні твої уроки. 
Пісня 

Буквар: Діти прощаються з букварем, а далі що? 
Я піду, а хто навчатиме їх? 
Читанка: Я іду, іду, іду

 слово рідне вам несу, 
З вами познайомимось охоче 
Кожен з вас читати хоче. 
В мене є казки на різні теми. 
Вірші є, байки, статті, легенди. 
Стану другом кожному із вас – 
Читанку полюбить перший клас! 
Вчитель: Гарна читанко  нова, 
Золоті твої слова! 
Читанка: Я – читанка, нечитана, 
Навчатиму ваш клас. 
Я з вами говоритиму і вислухаю вас, 
Букварику, мій братику, розумна голова. 
Твої веселі літери складуть мої слова. 
А ти спочинь до вересня

 чи просто погуляй. 
Букварику, мій братику,

 спасибі! Прощавай! 
Буквар: Я вас навчив читати і писати 
Слово «бабуся» і слово «мати». 
Слово «хлібина», «світ», «дитя», 
«тато», «учителька», «правда», «знання». 
Хай вам щастить на шляху широкім 
Любі дівчата, мої ясноокі. 

Вмійте боротись з лінню завзято 
Непосидючі мої хлоп’ята. 
Хай підростає ваш перший клас! 
А я залишаю вас. 

Всі: Прощавай, Букварику,

 наш найперший друже, 
Ми тобі, Букварику, 
дякуємо дуже! 

Слова до батьків

Вчитель: Шановні батьки! Ваші діти успішно закінчують 1 клас. Висловлюю Вам щиру подяку за ваше піклування про своїх дітей. Подякуймо батькам, які допомагали нам у навчанні, вчилися разом з нами. 
Учень: 
За те,що раненько вставали, 
За те, що до школи водили. 
За те, що втоми ніколи не знали 
Палке вам, велике спасибі. 
Учень: 
Ой, батьки в нас молодці 
Держать міцно нас в руці. 
Просим нас не відпускати, 
Щоб всю школу не злякати. 
Пісня 

1-й учень: 
Один одного ми любим, 
Станем всі за одного. 
Вчитись в другім класі будем, 
Всі ми хочемо цього! 
2-й учень: 
Ну, а вчителька як буде? 
Що, покине усіх нас? 
3-й учень: 
Ні, вона разом із нами 
Переходить в другий клас! 
Вчитель: Але до 2 класу в нас залишилися ще деякі важливі справи. Діти! Ви всі старанно вчилися читати й писати, рахувати й міркувати, малювати й майструвати, гратися й  співати протягом цілого навчального року. І сьогодні кожний з вас отримає свідоцтво про те, що вміє читати і писати. 
Слово для вручення нагород надається директору школи

Всі:Дуже весело гуляти

Нам на святі Букваря!

Та фінальну заспівати

Нам пора уже, пора!

Вчитель: Хай пісня тут лине, 
Хай сміх тут лунає. 
У кожного радісна усмішка сяє! 
Всі дружні, веселі, радійте за нас. 
Ми всі переходимо в 2-А клас! 

Фінальна пісня

Ніколи не забудемо

про друга Букваря

Ми завжди вчитись будемо

 для щастя і добра!

       

 — Благословенна та ясна година, коли Буквар бере до рук дитина… Яка це відповідальна мить! З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар — це перша сходинка до знань.

 Шановні  батьки і гості, дорогі діти. Сьогодні в нашу класну родину знову завітало свято. Свято Букваря, свято Прощання з Букварем.. Ще зовсім трохи і 1 клас стане спогадом. Думаю, що всім присутнім в цьому залі не віриться, що час так швидко змінив цих малюків. І в ці радісні хвилини хочеться вам побажати здоров’я, радості, терпіння, бо попереду ще довга дорога по країні знань.